Сушені трави та сухоцвіти

Трави та сухоцвіти: історія, символіка та як використовувати їх у свічках, ритуалах і декорі

Історія трав: від давніх трактатів до української хати

Стародавній світ: перші травники

Люди використовували рослини задовго до появи писемності. Найдавніші писемні «травники» дійшли до нас із Єгипту: папірус Еберса (близько 1550 року до н. е.) описує сотні рослинних засобів. Єгиптяни палили в храмах ароматні смоли й трави, а пелюстками квітів прикрашали гробниці.

У Стародавній Греції учень Аристотеля Теофраст (близько 371–287 рр. до н. е.) написав «Дослідження про рослини», за що його називають батьком ботаніки. У I столітті н. е. грецький лікар Діоскорид створив трактат «Про лікарські речовини», описавши близько 600 рослин. Ця книга залишалася головним довідником із трав у Європі майже півтори тисячі років. Тоді ж римлянин Пліній Старший зібрав величезне зведення знань про рослини в «Природничій історії», де поряд із практичними порадами сусідять повір'я про магічну силу трав.

Античні автори знали й символічне значення рослин. Лавровий вінок був нагородою переможцю й поетові, розмарин вважали травою пам'яті, а вербену — священною рослиною, якою очищали вівтарі.

Середньовіччя: монастирські сади та травниці

У Середні віки знання про трави зберігали монастирі. У кожному великому монастирі був аптекарський сад, де вирощували шавлію, м'яту, іссоп, ромашку, розмарин. Визначною постаттю тієї епохи стала німецька абатиса Гільдеґарда Бінгенська (1098–1179) — богословка, композиторка й натуралістка. У праці «Фізика» вона описала сотні рослин та їхні властивості. 2012 року Гільдеґарду проголосили Учителькою Церкви.

Паралельно з монастирською наукою жила народна традиція знахарок і травниць, які збирали рослини в особливі дні та знали «правильні» слова під час збору. В епоху полювання на відьом (XVI–XVII століття) такі знання нерідко ставали небезпечними для їхніх берегинь.

Трави та зорі: Агріппа й Калпепер

В епоху Відродження Генріх Корнелій Агріппа у «Трьох книгах окультної філософії» (1531–1533) пов'язав рослини з планетами та стихіями. Цю ідею розвинув англійський травник Ніколас Калпепер (1616–1654). 1652 року вийшла його книга «Англійський лікар», пізніше відома як «Повний травник Калпепера». Він зіставив кожну траву з планетою, що нею керує: лаванду — з Меркурієм, троянду — з Венерою, звіробій — із Сонцем, полин — з Марсом. Книгу перевидають досі, а «планетарні» відповідності трав використовують у сучасних езотеричних практиках.

Науковий погляд: Карл Лінней

1753 року шведський природознавець Карл Лінней опублікував «Види рослин» і запровадив подвійні латинські назви. Завдяки йому кожна трава отримала точне наукове ім'я: Artemisia absinthium — полин гіркий, Lavandula angustifolia — лаванда вузьколиста. Наука й народна традиція відтоді говорять про трави різними мовами, але обидві цінують їх по-своєму.

Українська традиція: зілля, освячене тричі на рік

Українська народна культура надзвичайно багата на трави. У році було кілька днів, коли трави збирали, освячували та зберігали як обереги:

• Зелені свята (Трійця). Хату прикрашали зеленню: гілками липи й клена, лепехою (татарським зіллям), любистком, чебрецем, полином. Підлогу встеляли травами, а після свята їх сушили й зберігали як оберіг і засіб від хвороб.
• Івана Купала (ніч на 7 липня). Вважалося, що в купальську ніч трави набувають найбільшої сили. Дівчата плели вінки й пускали їх на воду, а сміливці шукали в лісі легендарну квітку папороті, що приносить щастя й уміння знаходити скарби. Полин носили із собою, щоб захиститися від русалок і мавок.
• Маковія (14 серпня). До церкви несли святити букет-«маковійчик»: мак, м'яту, чорнобривці, калину, любисток, полин. Освячені трави зберігали за іконами весь рік.
• Спас і Успіння. У серпні освячували трави, мед і плоди нового врожаю.

Багато рослин мали своє особливе місце в обрядах. Барвінок — обов'язкова частина весільного вінка й символ вічного кохання та пам'яті. Любисток додавали у воду, якою дівчата мили коси, «щоб любили». Чорнобривці росли біля кожної хати й стали одним із квіткових символів України. Чебрець клали під ікони та в подушки, а калину й горобину вважали захистом від лиха.

Визначні дати в історії трав

Трави української традиції в нашому каталозі

Барвінок — символ вічного кохання

Вічнозелений барвінок не в'яне навіть під снігом, тому став символом вічного кохання, вірності й пам'яті. Без нього не обходився український весільний вінок і коровай, а ще барвінок садили на могилах рідних. У традиції його використовують у свічках і мішечках на кохання, вірність і міцну родину. Барвінок сушений

Любисток — трава привабливості

Сама назва говорить за себе. Любистком прикрашали хату на Зелені свята, його клали в купіль немовляті й додавали у воду для миття кіс, «щоб любили люди». У сучасних практиках любисток використовують для привернення кохання та симпатії. Любисток сушений

Полин — захист і очищення

Гіркий полин — одна з головних обережних трав. Його носили із собою на Русальному тижні та на Купала, розвішували над дверима й вікнами. Калпепер відносив полин до Марса — планети сили й захисту. Сьогодні полин використовують у скрутках для окурювання та у свічках на очищення й захист. Полин сушений

Чебрець — трава домашнього тепла

Чебрецем (тим'яном) на Трійцю встеляли підлогу в хаті й прикрашали ікони. Його аромат асоціюється з літнім полем і домашнім затишком. У традиції чебрець вважають травою мужності, злагоди в домі та захисту родини. Чебрець сушений

Чорнобривці — квіти рідного дому

Яскраві чорнобривці ростуть біля кожної української хати й стали одним із квіткових символів України. Їх освячували в маковійському букеті. Теплі помаранчеві пелюстки гарно виглядають у свічках і композиціях, а символічно чорнобривці пов'язані з родом, пам'яттю та сонцем. Чорнобривці сушені

«Іван і Марія» — купальська легенда

Жовто-фіолетові квіти цієї рослини в народі пояснювали легендою про закоханих брата й сестру, які не впізнали одне одного й перетворилися на квітку. Траву збирали на Купала й використовували в обрядах на кохання та злагоду в родині. Трава «Іван і Марія» сушена

Традиційне значення трав: таблиця за намірами

Нижче — традиційні відповідності, що склалися в народній та езотеричній практиці. Усі трави з таблиці є в нашому каталозі.

Це символічні значення з народної традиції та езотеричної практики, а не медичні рекомендації. Головне в роботі з травами — ваш намір і дбайливе ставлення до рослини.

Як використовувати трави та сухоцвіти

У воскових свічках

Трави вкочують у свічки з вощини, додають у литі свічки або наносять на поверхню готової свічки. Так створюються свічки з травами та програмні свічки.

 

Скрутки та окурювання

Пучки з шавлії, полину, ялівцю, розмарину туго обмотують ниткою й використовують для окурювання дому як ритуал очищення. Готові скрутки — у розділі «Скрутки трав для окурювання».

 

Саше, вівтар і декор

Мішечки з лавандою для шафи, обереги з полином і будяком, пелюстки на вівтарній скатертині, сухоцвіти у флористиці та миловарінні.

Як скачати свічку з травами: покроково

Безпека під час роботи з травами

• Трави з нашого каталогу призначені для свічок, ритуалів, декору та рукоділля. Не використовуйте їх для вживання всередину й лікування без консультації лікаря.
• Деякі рослини отруйні — наприклад, багно (багульник), пижмо, папороть, полин, гармала. Зберігайте їх у недоступному для дітей і домашніх тварин місці та мийте руки після роботи з ними.
• Свічки з травами горять інакше. Рослини можуть спалахувати й давати більше диму, ніж звичайна воскова свічка. Не залишайте таку свічку без нагляду та ставте її в стійкий свічник.
• Окурювання — з обережністю. Окурюйте приміщення недовго, потім обов'язково провітрюйте. Не використовуйте окурювання поряд із вагітними, маленькими дітьми, людьми з астмою та алергією, а також із домашніми тваринами.
• Алергія. Якщо у вас алергія на пилок чи певні рослини, працюйте з травами в рукавичках і обирайте їх обережно.

Як зберігати сушені трави

Зберігайте трави в сухому, темному й прохолодному місці, у скляних банках із кришкою, паперових або лляних мішечках. Сонячне світло знебарвлює сухоцвіти, а волога може спричинити пліснявість. Підпишіть кожну ємність — багато трав у сушеному вигляді схожі між собою. Правильно збережені трави довго зберігають колір і аромат.

Трави та сухоцвіти — частинка літа у вашому домі

Від папірусу Еберса й трактату Діоскорида до травника Калпепера й українського маковійського букета — трави завжди були для людини і ліками, і оберегом, і джерелом краси. Сьогодні вони продовжують цю традицію у воскових свічках, ритуалах, саше та декорі.

Понад 50 видів сушених трав, квітів, коренів і ягід ви знайдете в розділі «Трави та сухоцвіти» інтернет-магазину «Воскові свічки Одеса». Продаємо вроздріб і оптом, відправляємо по всій Україні.